кондиціювання

[kondɪt͡sijuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Процес створення, підтримки та автоматичного регулювання заданих параметрів повітря (температури, вологості, чистоти, руху) у приміщеннях, транспортних засобах або технологічних установках за допомогою спеціального обладнання (кондиціонерів).

  2. (У технологічних процесах) Підготовка, доведення сировини, матеріалів, продуктів (наприклад, зерна, повітря, води, пряжі) до необхідних кондицій — стандартних параметрів якості, вологості, температури, складу.

  3. (У косметології та догляді за волоссям) Процес нанесення кондиціонера — спеціального засобу для поліпшення структури, згладжування луски волосся, надання йому м’якості, блиску та легшого розчісування після миття.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. кондиціювання, р. кондиціювання, д. кондиціюванню, з. кондиціювання, о. кондиціюванням, м. кондиціюванні, к. кондиціювання

Більше записів