Значення
-
Кондиційність — у міжнародних відносинах та політиці: принцип або практика, за якої надання фінансової, економічної чи іншої допомоги однією державою чи міжнародною організацією іншій умовлено виконанням останньою певних вимог (політичних, економічних, правових тощо).
-
Кондиційність — у техніці, промисловості та торгівлі: стан товару, сировини, продукції або обладнання, що відповідає встановленим нормам, стандартам якості, технічним умовам і вимогам придатності для подальшого використання чи переробки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кондиційність, р. кондиційності, д. кондиційності, з. кондиційність, о. кондиційністю, м. кондиційності, к. кондиційносте