кондиційність

Кондиційність — у міжнародних відносинах та політиці: принцип або практика, за якої надання фінансової, економічної чи іншої допомоги однією державою чи міжнародною організацією іншій умовлено виконанням останньою певних вимог (політичних, економічних, правових тощо).

Кондиційність — у техніці, промисловості та торгівлі: стан товару, сировини, продукції або обладнання, що відповідає встановленим нормам, стандартам якості, технічним умовам і вимогам придатності для подальшого використання чи переробки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |