Значення
-
Кондикційний (від лат. condictio — умова, позов) — стосовний до кондикції, тобто позову про повернення майна або коштів, отриманих без достатньої правової підстави (наприклад, через помилку або виконання неіснуючого зобов’язання).
-
Кондикційний — такий, що ґрунтується на кондикційному зобов’язанні (зобов’язанні зі збагачення без підстави) або спрямований на його виконання (наприклад, кондикційний позов).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кондикційний, р. кондикційного, д. кондикційному, з. кондикційного, о. кондикційним, м. кондикційнім, к. кондикційний