кондуктанс

1. (у фізиці) Фізична величина, що характеризує здатність провідника проводити електричний струм; величина, обернена до електричного опору, вимірюється в сименсах.

2. (у біології, медицині) Здатність живих тканин (наприклад, нервових або м’язових) проводити електричні імпульси або інші сигнали.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |