кондомініум

1. Форма спільного володіння або управління певною територією (часто державою) двома або більше країнами, що визнають над нею свій суверенітет.

2. Багатоквартирний житловий комплекс, квартири в якому знаходяться у приватній власності, а загальне майно (місця спільного користування, несучі конструкції, інженерні мережі тощо) — у спільній сумісній власності всіх власників, які об’єднані для його управління та утримання.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |