Значення
-
Старовинний музичний рукопис у візантійській та давньоруській традиції, що містить кондаки (поезійно-музичні гімни) з особливою системою позначення мелодій (нотації).
-
Співак або чтець у православній церкві, який виконував кондаки за старовинними рукописами-кондакаріями.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кондакар, р. кондакара, д. кондакарові, з. кондакар, о. кондакаром, м. кондакарі, к. кондакаре