конаючий
[konɑjut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Який перебуває в стані конання, передсмертних страждань; такий, що вмирає.
-
(Переносне значення) Який занепадає, переживає кінець свого існування; занепадаючий, вмираючий.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. конаючий, р. конаючого, д. конаючому, з. конаючого, о. конаючим, м. конаючім