конаючий

1. Який перебуває в стані конання, передсмертних страждань; такий, що вмирає.

2. (Переносне значення) Який занепадає, переживає кінець свого існування; занепадаючий, вмираючий.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |