1. Який перебуває в стані конання, передсмертних страждань; такий, що вмирає.
2. (Переносне значення) Який занепадає, переживає кінець свого існування; занепадаючий, вмираючий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який перебуває в стані конання, передсмертних страждань; такий, що вмирає.
2. (Переносне значення) Який занепадає, переживає кінець свого існування; занепадаючий, вмираючий.
Відсутні