конатив

1. У лінгвістиці — аспект дієслова, що виражає намір, спробу або прагнення до виконання дії, часто передається за допомогою спеціальних морфем або конструкцій (наприклад, префікса по- в українській: почитати, пошукати).

2. У філософії та психології — здатність до вольового зусилля, активного прагнення до дії; вольовий аспект психіки.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |