конація

[konɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. У католицькій церкві — молитва, яку читають за померлого безпосередньо перед його смертю або під час кончини.

  2. У ширшому вжитку — останнє благання, предсмертна молитва; також сама мить смерті, кончина.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. конація, р. конації, д. конації, з. конацію, о. конацією, м. конації, к. конаціє

Більше записів