конарит

1. Власна назва українського народного музичного інструмента, різновиду торбана, який має довгий гриф, 4-6 струн і корпус, виготовлений зі шкіряного міха.

2. Власна назва українського народного музичного інструмента, різновиду лютні, що має дерев’яний корпус грушоподібної форми, довгий гриф і 4-6 струн.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |