конак

1. У південнослов’янських народів, зокрема в сербів, хорватів, болгар: великий будинок, садиба, маєток; також — гостинний двір, заїжджий дім.

2. У Туреччині та деяких інших країнах Близького Сходу: палац, резиденція правителя або високопоставленої особи; урядовий будинок.

3. Історично: назва резиденції османських султанів у Стамбулі (Сераль).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |