1. Фахівець з кладки та ремонту димарів, печей, камінів; димарник, печник.
2. Заст. Робітник, який чистить димарі від сажі; димар.
коминар
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Фахівець з кладки та ремонту димарів, печей, камінів; димарник, печник.
2. Заст. Робітник, який чистить димарі від сажі; димар.
Відсутні