Значення
-
Висока споруда у вигляді стовпа або вежі, призначена для відведення в атмосферу диму, гарячих газів, повітря або для вентиляції (димар, фабрична труба).
-
Вертикальна або похила шахта для провітрювання гірничих виробок, підземних споруд.
-
Висока, видовжена скеля, стовпоподібна вершина гірського масиву.
-
У техніці: частина печі, казана тощо у вигляді труби для відведення продуктів згоряння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. комин, р. комина, д. коминові, з. комин, о. комином, м. комині, к. комине