комутуючий

[komutujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (техн.) Такий, що здійснює комутацію; призначений для комутації електричних кіл, сигналів тощо.

  2. (матем.) Такий, що підпорядковується комутативному (переставному) закону; переставний.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. комутуючий, р. комутуючого, д. комутуючому, з. комутуючого, о. комутуючим, м. комутуючім

Більше записів