комутувати

1. Змінювати напрямок або характер електричного струму, магнітного потоку тощо за допомогою спеціального пристрою (комутатора).

2. У математиці (теорія груп): задовольняти закон комутативності, тобто мати властивість, коли результат операції не залежить від порядку елементів (наприклад, для операції додавання: a + b = b + a).

3. У транспорті: здійснювати комутацію — пересадку пасажирів або перевантаження вантажів на стикуванні різних видів транспорту або маршрутів.

4. Застаріле: обмінювати, міняти щось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |