комутівний

[komutiʋnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. (геол.) Пов’язаний з комутацією (переміщенням і переорієнтацією) частинок у гірських породах під час їхньої кристалізації; властивий такому процесу.

  2. (техн.) Стосуючийся комутації (перемикання, з’єднання) електричних кіл; призначений для неї.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. комутівний, р. комутівного, д. комутівному, з. комутівного, о. комутівним, м. комутівнім

Більше записів