1. (геол.) Пов’язаний з комутацією (переміщенням і переорієнтацією) частинок у гірських породах під час їхньої кристалізації; властивий такому процесу.
2. (техн.) Стосуючийся комутації (перемикання, з’єднання) електричних кіл; призначений для неї.
комутівний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |