1. (у техніці зв’язку) Процес автоматичного встановлення з’єднання між двома або кількома абонентами телекомунікаційної мережі (телефонної, телеграфної тощо) шляхом комутації каналів.
2. (у електротехніці) Процес перемикання електричних ланцюгів, зміни режиму роботи електричної схеми або з’єднання її різних ділянок за допомогою спеціальних пристроїв (комутаторів).
3. (у математиці, зокрема в теорії груп та алгебр) Операція, що визначає різницю між результатами послідовного виконання двох операцій у зворотному порядку; властивість об’єктів, при якій результат операції не залежить від порядку їх застосування (наприклад, комутація множення: a × b = b × a).
4. (застаріле, у праві) Зміна, перетворення одного зобов’язання на інше, заміна одного предмета договору іншим за взаємною згодою сторін.