комунікатор

1. Особа, яка професійно займається комунікаціями, зв’язками з громадськістю (PR) або організацією публічних дискусій.

2. Пристрій або технічний засіб для передачі та отримання інформації, зв’язку (наприклад, радіостанція, телефон, супутниковий термінал).

3. Програмне забезпечення або додаток, призначений для спілкування, обміну повідомленнями (месенджер).

4. Людина, яка вміє ефективно передавати думки, ідеї та легко встановлювати контакт з оточуючими; красномовець.

Приклади вживання

Приклад 1:
“Перші місця” компанії Nokia на світовому ринку мобільного зв’язку Роки Досягнення Nokia на ринку мобільного зв’язку Серія телефону Характеристика 1992 Nokia 100 Перша родина мобільних телефонів для всіх аналогових мереж 1993 Nokia 1011 Перший цифровий мобільний телефон для мереж GSM 1994 Nokia 2000 Перший мобільний телефон з базою даних, можливістю відправляти факси та SMS 1996 Nokia 2100 комутатор Перший компактний телефон “все в одному” (телефон факс, календар, електронна пошта та Інтернет) 1997 Nokia 3801 Перший мобільний телефон з динамічним меню, що підтримує SMS 1997 Nokia 3810 Перший мобільний телефон, створений спеціально для 333 азійських споживачів (з графічним дисплеєм та меню азійськими мовами) 1997 Стільниковий картковий телефон Nokia Комп’ютерна картка з вбудованим мобільним телефоном GSM дл я прийому голосових та інших повідомлень на ноутбук 1998 Nokia 5100 Перший мобільний телефон із з’йомною декоративною панеллю 1998 Nokia 9110 комунікатор Перший мобільний телефон, що забезпечує бездротове надання зображень 1999 Nokia 7110 Перший мобіль ний телефон, що підтримує протокол WAP 1.1. з наданням доступного мобільного Інтернету 1999 Nokia 8210 Перший телефон, розроблений і випущений в продаж за участю індустрії моди 2000– 2004 Nokia 3310/3330 Найбільш популярна модель мобільного телефону в світі (за 2000-2004 рр. було продано 126 млн.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Приклад 2:
Потрібно на увазі що, використовуючи зв’язування певного роду, комунікатор починає з того явища, яке вже відбувається, та з’єднує його з тим явищем, яке він хоче визвати. Ефект буде великим, якщо починати з найменш обов’язкових форм зв’язування та поступово переходити до більш обов’язкових форм.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник () |