Значення
-
Історична адміністративно-територіальна одиниця в деяких країнах, зокрема у Франції, Бельгії, Швейцарії, Швеції, що відповідає муніципалітету, громаді.
-
У період середньовіччя — міська громада в Західній Європі, що здобула самоврядування.
-
Колективне об’єднання людей для спільного життя, праці та ведення господарства на засадах рівності, спільної власності та колективізму; також приміщення такого колективу.
-
У радянські часи — назва сільського населеного пункту або адміністративно-територіальної одиниці сільського рівня.
-
Первісна форма соціальної організації, родова громада.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. комуна, р. комуни, д. комуні, з. комуну, о. комуною, м. комуні, к. комуно
Походження слова (Етимологія)
Слово «комуна» походить від латинського іменника communis, що означає «спільний». Це слово утворилося з префікса com- (разом) та кореня munis (обов’язок, служба). Спочатку воно позначало спільноту людей, об’єднаних спільними обов’язками. Згодом, через французьке commune, воно набуло значення територіальної одиниці або колективу, що спільно володіє майном.