1. (про елементи, частини чогось) Об’єднуватися, поєднуватися в єдине ціле, утворюючи гармонійну, пропорційну або функціональну структуру; мати властивість бути скомпонованим.
2. (у мистецтві, архітектурі тощо) Про елементи твору: розташовуватися, утворюючи композицію; бути органічно пов’язаними між собою в просторі чи на площині.
3. (перен., розм.) Про людей: добре поєднуватися в колективі, знаходити спільну мову, утворювати злагоджену групу.