компонування

[komponuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Дія за значенням компонувати; об’єднання окремих частин, елементів у єдине ціле з певною метою, створення композиції.

  2. Результат такої дії; структура, побудова, розташування частин у межах чогось (наприклад, художнього твору, архітектурної споруди, видання).

  3. У поліграфії та видавничій справі — процес складання та розміщення текстових і графічних матеріалів на сторінці (полосі) згідно з макетом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. компонування, р. компонування, д. компонуванню, з. компонування, о. компонуванням, м. компонуванні, к. компонування

Більше записів