компонування

1. Дія за значенням компонувати; об’єднання окремих частин, елементів у єдине ціле з певною метою, створення композиції.

2. Результат такої дії; структура, побудова, розташування частин у межах чогось (наприклад, художнього твору, архітектурної споруди, видання).

3. У поліграфії та видавничій справі — процес складання та розміщення текстових і графічних матеріалів на сторінці (полосі) згідно з макетом.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тому тут можна говорити тільки про проблеми переписування і компонування ма- теріалу. 9) Рядок 23 є особливо цікавим, оскільки тут наглядно бачимо ва- ріанти в інформації про матір свв.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Приклад 2:
14.3 Компонування Якщо у програмі немає синтаксичних помилок, можна виконувати ком- понування. Для цього слід у меню Project обрати команду Make чи Build.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Приклад 3:
Команда Make забезпе- чує компонування файлів проекту, а команда Build – примусову перекомпіля- цію, а потім компонування. На етапі компонування також можуть виникати помилки.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Частина мови: іменник (однина) |