1. Призначений для компонування, пов’язаний з компонуванням (розташуванням частин чого-небудь у певному порядку, системі).
2. У поліграфії: призначений для складання (верстки) друкованих форм із окремих елементів (напр., компонувальна машина).
компонувальний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |