Значення
-
Властивість або стан, що характеризується наявністю окремих складових частин (компонентів), які разом утворюють єдине ціле; структурна складова чогось.
-
У техніці, програмуванні та системному аналізі — принцип побудови системи з уніфікованих, відносно незалежних та взаємозамінних частин (модулів, блоків), що спрощує розробку, супровід і модернізацію.
-
У лінгвістиці — властивість значення слова або словосполучення розкладатися на елементарні смислові складові (семантичні компоненти) під час аналізу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. компонентність, р. компонентності, д. компонентності, з. компонентність, о. компонентністю, м. компонентності, к. компонентносте