Словник Української Мови
Буква
1. Складова частина чого-небудь, елемент, що входить до складу якогось цілого (речовини, механізму, приладу, системи тощо).
2. Хімічно індивідуальна речовина, що входить до складу фазової системи (у фізичній хімії).
3. Складова частина математичного виразу, вектора, тензора тощо (у математиці).
Приклад 1:
Для компонент сил вздовж осей ОY i ОZ отримують аналогічні вирази. Отже, x EF nx ∂ ∂−= , y EF ny ∂ ∂−= , z EF nz ∂ ∂−= або ∂ ∂+∂ ∂+∂ ∂−= kz Ejy Eix EF nnn .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Закон Дальтона тиск суміші іде – альних газів дорівнює сумі парціальних тисків її компонент. np…ppp 21 +++= , де np,…,pp 2,1 парціальні тиски – це тиск компоненти газу коли б він один займав увесь об’єм, який займає вся суміш.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 3:
Отже, у цьому випадку дифузія пол я- гає в тому, що кожна з компонент суміші переходить з тих частин об ’ є му га зу , д е її концентрація є більшою, туди, де вона є меншою. Переміщення однієї або іншої ком- поненти суміші, або ж групи молекул од- носортної речовини під дією різниці ко н- центрації або густини називається дифу- зійним потоком.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”