комплементарність

1. Взаємна доповнюваність, узгодженість, сумісність частин або елементів у цілісній системі, що забезпечує її оптимальне функціонування.

2. (У біології, генетиці) Відповідність структур (наприклад, нуклеотидних послідовностей у молекулах ДНК, РНК або взаємодоповнюючих білків), що дозволяє їм специфічно взаємодіяти та утворювати зв’язки.

3. (У економіці) Взаємодоповнюваність товарів, послуг, галузей або економік, коли споживання або виробництво одного обумовлює попит на інший.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |