комплектуючий
[komplɛktujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Який входить до складу комплекту, є його частиною; призначений для комплектування, складання з іншими частинами в єдине ціле.
-
(у техніці, промисловості) Який є окремим виробом (деталлю, вузлом, агрегатом), що постачається для складання, монтажу або ремонту більш складної готової продукції.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. комплектуючий, р. комплектуючого, д. комплектуючому, з. комплектуючого, о. комплектуючим, м. комплектуючім