комплектуючий

1. Який входить до складу комплекту, є його частиною; призначений для комплектування, складання з іншими частинами в єдине ціле.

2. (у техніці, промисловості) Який є окремим виробом (деталлю, вузлом, агрегатом), що постачається для складання, монтажу або ремонту більш складної готової продукції.

Приклади вживання

Приклад 1:
Якщо інше не передбачено законом, гарантійний термін продовжується на час, протягом якого товар не міг використовуватися через виявлені в ньому недоліки, за умови повідомлення в належному порядку продавця про недоліки товару.171 Вважається, що гарантійний термін на комплектуючий виріб дорівнює гарантійному термінові на основний виріб і минає одночасно з останнім, якщо інше не передбачено договором закупівлі -продажу. Якщо на комплектуючий виріб у договорі встановлено гарантійний термін меншої тривалості, ніж на основний виріб, покупецьі має право висунути вимогу про недоліки комплектуючого виробу при їхньому виявленні протягом гарантійного терміну на основний виріб.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: прикметник () |