Словник Української Мови
Буква
1. Збирати, поєднувати окремі частини, елементи або предмети в єдине ціле, набір, комплект згідно з певним планом, призначенням або вимогами.
2. Забезпечувати когось або щось необхідним набором (комплектом) предметів, обладнання, матеріалів, документів тощо для повноцінного функціонування або використання.
3. Формувати склад (особового складу, команди, колективу) шляхом добору та включення до нього необхідних фахівців, співробітників.
Приклад 1:
Там, при управильненому житті й ході театральних справ, мали вони змогу приготовити репертуар, комплектувати гурт, вправ- лену свою орхестру, або, як давніше часто водилося, користуватися військовою. Тільки шість місяців у році (пересічно) тяглася їх манд- рівка, і в цій мандрівці по галицьких містах мали вони все до диспо- зиції салі польського “Сокола”.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”