комплектний
[komplɛktnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Який входить до складу комплекту, становить комплект із чимсь; повний, наявний у повному наборі.
-
(у спеціальних галузях) Який постачається, виготовляється або монтується як єдиний готовий набір, агрегат або блок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. комплектний, р. комплектного, д. комплектному, з. комплектного, о. комплектним, м. комплектнім