комплектний

1. Який входить до складу комплекту, становить комплект із чимсь; повний, наявний у повному наборі.

2. (у спеціальних галузях) Який постачається, виготовляється або монтується як єдиний готовий набір, агрегат або блок.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |