Значення
-
Наявність усіх необхідних частин, деталей, предметів, що разом утворюють цілісний набір, виріб або систему.
-
Властивість об’єкта (наприклад, виробу, документації, обладнання), що характеризує його як повний, завершений набір відповідно до встановлених вимог, норм або специфікацій.
-
Ступінь повноти набору елементів, що входять до складу чогось; відповідність фактичного складу об’єкта його передбаченому проектом, стандартом або договором переліку.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. комплектність, р. комплектності, д. комплектності, з. комплектність, о. комплектністю, м. комплектності, к. комплектносте