комплексоутворювання

[komplɛksoutʋorjuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Процес утворення хімічних комплексів (координаційних сполук) внаслідок з’єднання центрального атома або йона з лігандами.

  2. У психології та соціальних науках — процес формування у людини або групи складних сукупностей (комплексів) психічних явищ, таких як ідеї, почуття, переживання або поведінкові моделі, що об’єднуються навколо певного ядра.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. комплексоутворювання, р. комплексоутворювання, д. комплексоутворюванню, з. комплексоутворювання, о. комплексоутворюванням, м. комплексоутворюванні, к. комплексоутворювання

Більше записів