Словник Української Мови
Буква
Хімічна речовина, що здатна утворювати стійкі комплексні сполуки з іонами металів, зв’язуючи їх за допомогою координаційних зв’язків.
Спеціальна добавка (наприклад, у технології виробництва бетону або в гальванічних процесах), основним призначенням якої є зв’язування вільних іонів у розчині або суміші з метою утворення розчинних або нерозчинних комплексів.
Приклад 1:
Схема будови комплексних сполук з комплексним йоном внутрішня координаційна сфера комплекс, комплексний катіон [Ag(NH3)2]+Cl- – зовнішня координаційна сфера (хлорид-йон) комплексоутворювач, ліганди (молекули NH 3 – монодентантні) центральний атом (КЧ = 2) внутрішня координаційна сфера комплекс, комплексний аніон зовнішня координаційна сфера K2[Zn(OH)4]2- комплексоутворювач, ліганди (йони ОН–) центральний атом (КЧ = 4) Схема будови нейтрального комплексу (комплексу без зовнішньої сфери) внутрішня координаційна сфера нейтральний комплекс [Al (H2O)3(OH) 3] комплексоутворювач, ліганди (йони ОН– і молекули H2O – монодентантні) центральний атом (КЧ = 6) Комплексоутворювачем можуть бути атоми практично всіх елементів періодичної системи Д.І. Менделєєва або їх йони.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Приклад 2:
Комплексоутворювач характеризується координаційним числом (КЧ) – числом, яке показує, скільки простих ( монодентантних) лігандов 385 координується навколо центрального атома, або можна сказати інакше, КЧ – це число зв’язків, за допомогою яких ліганди з’єднуються з комплексоутворювачем. Воно залежить від природи комплексоутворювача і лігандов і, як правило, в два рази більше абсолютного значення його ступеня окислення.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”
Приклад 3:
Щодо аніону [ CrF6]3-, то комплексоутворювач С r3+ не містить на d- підрівні електронних пар. Його вільні атомні орбіталі займають шість йонів F-, які мають вільні пари електронів.
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”