Який характеризується одночасним врахуванням усіх складових елементів та їх взаємозв’язків у межах цілісної структури (системи), що розглядається як єдине ціле.
Який ґрунтується на методології, що розглядає об’єкт дослідження чи впливу як сукупність взаємопов’язаних компонентів, що утворюють єдину систему, і вимагає всебічного, інтегрованого підходу до його аналізу чи вирішення пов’язаних із ним завдань.