1. (у математиці, зокрема в теорії чисел та алгебрі) Такий, що утворений шляхом зміни знаку уявної частини комплексного числа; пов’язаний з операцією комплексного спряження. Наприклад: комплексно-спряжене число.
2. (у фізиці та техніці) Пов’язаний з парою комплексних величин (наприклад, хвильових функцій, полів), які є комплексно спряженими одна одній.