Значення
-
Властивість або стан того, що є комплексним, тобто складається з низки взаємопов’язаних елементів, частин або аспектів; сукупність, цілісність.
-
(У спеціальних галузях) Підхід або принцип, що вимагає розгляду об’єкта, явища чи процесу в їхній повноті, з урахуванням усіх істотних зв’язків та факторів (наприклад, комплексність підходу до вирішення проблеми).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. комплексність, р. комплексності, д. комплексності, з. комплексність, о. комплексністю, м. комплексності, к. комплексносте