1. (у геометрії) такий, що лежить в одній площині; співплощинний (про точки, прямі, вектори тощо).
компланарний
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикметник () |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. (у геометрії) такий, що лежить в одній площині; співплощинний (про точки, прямі, вектори тощо).
Відсутні