компілювання

[kompiljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Процес створення компіляції — збірки, підбірки або систематизованого викладу матеріалу з різних джерел без самостійної творчої обробки.

  2. У програмуванні — автоматизований процес перетворення вихідного коду, написаного мовою програмування високого рівня, на машинний код або проміжне представлення, зрозуміле комп’ютеру або віртуальній машині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. компілювання, р. компілювання, д. компілюванню, з. компілювання, о. компілюванням, м. компілюванні, к. компілювання

Більше записів