компілятивний

[kompiljɑtɪʋnɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. Який є компіляцією; створений шляхом компіляції, тобто механічного збирання та поєднання матеріалів з різних джерел без самостійної творчої обробки.

  2. (У текстології та літературознавстві) Характерний для компіляції; що має вторинний, похідний характер, не містить оригінального дослідження чи аналізу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. компілятивний, р. компілятивного, д. компілятивному, з. компілятивного, о. компілятивним, м. компілятивнім

Більше записів