компіляція

[kompiljɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Творча робота, що полягає в доборі, систематизації та обробці чужих наукових, літературних або інших матеріалів без самостійного дослідження проблеми.

  2. Твір, створений таким способом; збірка, складена з уривків різних авторів або джерел.

  3. У програмуванні та інформатиці — автоматизований процес перетворення вихідного коду програми, написаного мовою програмування високого рівня, на машинний код або проміжне представлення, зрозуміле комп’ютеру або віртуальній машині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. компіляція, р. компіляції, д. компіляції, з. компіляцію, о. компіляцією, м. компіляції, к. компіляціє

Більше записів