Словник Української Мови
Буква
1. Програмне забезпечення, яке перетворює вихідний код, написаний мовою програмування високого рівня, на машинний код (об’єктний модуль) або проміжне представлення, зрозуміле комп’ютеру для подальшого виконання.
2. Особа, яка займається компіляцією — складанням певної праці (збірки, антології, підручника тощо) з різних джерел або творів інших авторів без самостійної творчої обробки.
Приклад 1:
А компілятор вже транслює (переводить) усю введену програму за командою програміста. Результатом компілювання є згенерований об’єктний код.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”
Приклад 2:
Наприклад, якщо оголошено покажчик типу int *, компілятор припускає, що адреса, на яку він посилається, містить змінну типу int, хоча це може бути і не так. Отже, при оголошенні покажчика слід переко- натися, що його тип є сумісним з типом об’єкта, на який він буде посилатися.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”
Приклад 3:
Якщо рядок при оголошенні ініціалізується, його розмірність можна опускати (компілятор сам виділить по- трібну кількість байтів): char str[] = “Vasia”; // Виділено й заповнено 6 байтів. Рядки у лапках завжди неявно містять нуль-символ, тому при ініціалізації прописувати його немає потреби.
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”