компілятор

[kompiljɑtor] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Програмне забезпечення, яке перетворює вихідний код, написаний мовою програмування високого рівня, на машинний код (об’єктний модуль) або проміжне представлення, зрозуміле комп’ютеру для подальшого виконання.

  2. Особа, яка займається компіляцією — складанням певної праці (збірки, антології, підручника тощо) з різних джерел або творів інших авторів без самостійної творчої обробки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. компілятори, р. компілятора, д. компіляторові, з. компілятора, о. компілятором, м. компіляторі, к. компіляторе

Більше записів