Значення
-
Обсяг повноважень, прав і обов’язків, установлених законом, статутом чи іншим офіційним документом для державного органу, установи або посадової особи.
-
Сфера, коло питань, у яких певна особа, організація чи інституція має знання, досвід і право приймати рішення або діяти.
-
Сукупність знань, умінь, навичок і досвіду, необхідних для успішного виконання певної професійної, навчальної чи соціальної діяльності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. компетенція, р. компетенції, д. компетенції, з. компетенцію, о. компетенцією, м. компетенції, к. компетенціє
Походження слова (Етимологія)
Слово «компетенція» походить від латинського дієслова «competere», що означає «сходитися, зустрічатися, бути здатним, відповідати». Воно утворене за допомогою префікса «com-» (разом) та дієслова «petere» (прагнути, прямувати). Спочатку воно означало «взаємне прагнення, збіг», а згодом набуло значення «коло повноважень, обізнаність у певній галузі». В українській мові це слово закріпилося як позначення сукупності знань, умінь і прав, необхідних для виконання певної діяльності.