Словник Української Мови
Буква
1. Обсяг повноважень, прав і обов’язків, установлених законом, статутом чи іншим офіційним документом для державного органу, установи або посадової особи.
2. Сфера, коло питань, у яких певна особа, організація чи інституція має знання, досвід і право приймати рішення або діяти.
3. Сукупність знань, умінь, навичок і досвіду, необхідних для успішного виконання певної професійної, навчальної чи соціальної діяльності.
Приклад 1:
Однак вибух інтересу наукових та ділових кіл до ресурсного підходу стався після публікації у 1990 році статті К.К.Прахалада і Г.Хамела “Ключова компетенція корпорації”, в якій у доступному стилі й переконливо, на прикладах компанійФлідерів, були роз’ясФ нені переваги концепції фірми як портфеля компетенцій, а не як портфеля бізнесФодиниць [13]. Вчені зробили висновок, що дійсні джерела конкурентних переваг полягають не стільки у вдалих інвестиціях у приваблиФ вий бізнес, скільки в умінні менеджменту консолідувати розоФ середжені по компанії технології й виробничі навички в компеФ тенції (наприклад, управління якістю, системна інтеграція), які наділяють окремі бізнеси потенціалом швидкої адаптації до мінливих ринкових умов.
— Котляревський Іван, “Енеїда”