компетентність

1. Наявність знань, досвіду та навичок, необхідних для успішного виконання певної професійної чи суспільної діяльності; обізнаність, авторитетність у якійсь галузі.

2. Юридичне право державного органу, установи або посадової особи приймати рішення, видавати розпорядчі акти щодо певних питань, а також здійснювати інші дії в межах своїх повноважень.

3. Управлінський термін, що означає сукупність знань, умінь, навичок, особистісних якостей та мотивації, необхідних для ефективного виконання конкретних завдань у певній сфері діяльності.

Приклади вживання

Приклад 1:
В цьому випадку вирішальне значення має компетентність, відповідальність, рівень фахової підготовки митника. Значна кількість технологічних процесів у митній системі України є недостатньо автоматизована або недостатньо забезпечена необхідними технічними засобами.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |