компаундуючий
[kompɑundujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(фінанси) Такий, що стосується процесу реінвестування отриманих доходів (відсотків, дивідендів) для отримання нового прибутку; такий, що збільшується за рахунок капіталізації нарахованих відсотків.
-
(техніка, хімія) Такий, що має властивість з’єднувати, сумішувати різні компоненти або матеріали для створення сполуки (компаунду).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. компаундуючий, р. компаундуючого, д. компаундуючому, з. компаундуючого, о. компаундуючим, м. компаундуючім