комітетник

[komitɛtnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Член комітету, учасник роботи комітету.

  2. Заст. Секретар комітету (у Російській імперії).

  3. Іст. У СРСР — співробітник або агент надзвичайних органів державної безпеки (ВЧК, ГПУ, НКВС тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. комітетник, р. комітетника, д. комітетникові, з. комітетника, о. комітетником, м. комітетникові, к. комітетнику

Більше записів