1. (діал.) Верхівка дерева, верхня частина стовбура з гілками; комиль, комильце.
2. (діал., перен.) Верхівка, маківка чогось (наприклад, пагорба).
3. (діал.) Стовбур, стебло рослини (особливо льону, конопель).
коміть
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
— Але потім, братя, пішло все коміть головою. Якби взєв на долоню пір’є та й подув, то так пішло все.
— Зеров Микола, “Камена”
Частина мови: t.d. () |