комірне

1. (істор.) Податок на утримання привізних товарів у митниці або на складі, який сплачувався за час зберігання; плата за комору (складське приміщення).

2. (заст.) Плата за найм, оренду комори або іншого сховища для зберігання товарів, зерна тощо.

3. (перен., рідко) Утримання, винагорода, яку отримує той, хто тимчасово прихистив, притулив когось або щось.

Приклади вживання

Приклад 1:
Лиш аби-с мене одного дня поховала, а другого ти вже не ґаздиня, меш сидіти, як у комірне, у свої хаті… — Ей, старий, старий, тото-с ні лишив, як коли би-с утік від слюбу. Був-єс плохий, куда-м ті потрутила, туда подавав-єс си, але все я із-за твої голови була ґаздиня.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |