комірковий

[komirkoʋɪj] Прикметник

Буква:К

Значення

  1. Стосовний до комірки (у біологічному значенні), пов’язаний з нею; властивий клітині як структурній та функціональній одиниці живого організму.

  2. Стосовний до комірки як осередку, відділення або невеликого приміщення (наприклад, у в’язниці, монастирі, сховищі).

  3. Стосовний до комірки як первинної організаційної одиниці в структурі певної організації, зокрема партійної або громадської.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. комірковий, р. коміркового, д. комірковому, з. коміркового, о. комірковим, м. комірковім

Більше записів