комірчик

[komirt͡ʃɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Зменшувальна форма до “комір”: невеликий комір, невеликий відділ або відокремлена частина у шафі, скрині тощо для зберігання речей.

  2. Невелика заглибина, виїмка або порожнина в чомусь.

  3. У біології: окрема клітина у стільнику (наприклад, у бджолиних стільниках).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. комірчик, р. комірчика, д. комірчикові, з. комірчик, о. комірчиком, м. комірчикові, к. комірчику

Більше записів