комірчик

1. Зменшувальна форма до “комір”: невеликий комір, невеликий відділ або відокремлена частина у шафі, скрині тощо для зберігання речей.

2. Невелика заглибина, виїмка або порожнина в чомусь.

3. У біології: окрема клітина у стільнику (наприклад, у бджолиних стільниках).

Приклади вживання

Приклад 1:
Наказала Ірина Едуардівна: «Неодмінно перед виставою приведіть Орлика!» Тобто вас, високоповажний товаришу Орловець, вас… В’юнкий, проштовхувався він наперед, тягнучи за руку Івана Семеновича, і не вгавав щебетати: імена, анекдоти, новини, чутки, суми, факти сипались з його вуст так же рясно, як лупа на комірчик заялозеної толстовки. Іван Семенович забув гроші?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |