комендант

1. Посадова особа, яка здійснює управління та нагляд за певним об’єктом (наприклад, військовою частиною, фортецею, адміністративною будівлею) або відповідає за порядок у певному населеному пункті чи районі в особливих умовах (наприклад, воєнного або надзвичайного стану).

2. Керівник, начальник будинку, гуртожитку, студентського містечка тощо, який відповідає за господарське утримання, розселення та дотримання правил проживання.

3. У військовій справі — офіцер, призначений для підтримання внутрішнього порядку та виконання гарнізонної служби в певному районі або гарнізоні.

Приклади вживання

Приклад 1:
Іул, як комендант ісправний, Енеєві лепорт подав, Як війська ватажок начальний, Про все дрібненько розказав. Еней Іула вихваляє, Потім, до серця прижимає, Цілуєть люб’язно в уста.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 2:
командування: комендант міста п. Унгли, нач. відділу преси при Propagan-сІааЬіеіІі Ротермунд та ще чотири офіцери.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Приклад 3:
Виходжу, а там, крім них, ще й комендант місцевої поліції. Рекомендуються, ведуть до того самого «Tirol», що видніє з мого вікна.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”

Частина мови: іменник (однина) |