Словник Української Мови
Буква
1. Дія за значенням дієслова “комбінувати”; поєднання, сполучення різних елементів, частин або ідей для досягнення певної мети.
2. Складний, хитромудрий задум, вигадка, часто з відтінком нещирості або обходу правил; махінація.
3. У математиці та комбінаториці — вибір та упорядкування елементів з певної множини за встановленими правилами.
Приклад 1:
Комбінування потоків готової продукції дозволяє скоротити до мінімуму час між замовленням та доставкою продукції в супермаркеті. На додаток, співпраця між різними компаніями в «Агріпорті» допомагає комбінувати різни види діяльності, наприклад, автоматизувати мийку металевих та пластикових місткостей чи складання коробок, що має результатом зменшення витрат виробників.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”