комбінованість

1. Властивість або здатність до комбінування, поєднання різних елементів, частин, процесів тощо в єдину систему або цілісність.

2. У техніці, технології — принцип організації виробництва, що передбачає об’єднання різних технологічних процесів або видів продукції на одному підприємстві для комплексного використання сировини та енергії.

3. У математиці, комбінаториці — властивість об’єктів або систем утворювати різноманітні комбінації, поєднання за певними правилами.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |